Офтальмологи говорять про важливість медичного тестування світлодіодних ламп

Світлодіодні (LED) лампи та світильники, стають все більш популярними завдяки високій економічності. Тестування продукції на яскравість, енергоефективність та інші технічні параметри регулярно публікуються в ЗМІ і викликають жвавий інтерес у читачів. Однак, як відзначають офтальмологи Харківської медичної академії післядипломної освіти (ХМАПО), не менш важливим аспектом є і перевірка безпеки світлодіодних ламп для очей, оскільки неякісна лампа може чинити негативний вплив на зір, особливо у дітей.

«Важливо розуміти, що світлодіодна лампа є складним електронним пристроєм. І як будь-який складний пристрій, лампа може працювати некоректно, наприклад, мерехтіти, пульсувати, або давати світло з недостатнім рівнем передачі кольору. У цьому випадку, джерело світла буде чинити негативний вплив на зір, навіть якщо людина не відчує негайного дискомфорту при такому освітленні», — підкреслив завідувач кафедри офтальмології ХМАПО професор Юрій Дьомін.

За словами вченого, використання LED-ламп, що не відповідають вимогам до якості світла, здатне привести до змін в різних ділянках очного яблука, в тому числі — в слізній плівці і рогівці ока, що може призвести до загального погіршення зору і зниження працездатності. Особливо гостро ця проблема стосується дітей, очі яких більш чутливі до штучного освітлення.

При цьому, як відзначають експерти, при покупці світлодіодної лампи можна виявити лише її найочевидніші недоліки: явне мерехтіння або недостатню яскравість. У той же час, неявні недоліки, такі як високочастотна пульсація, якість розсіювання світла й інші, непомітні для ока, але, разом з тим, можуть негативно впливати на зір і нервову систему людини.

Найкращим і найпростішим свідченням безпеки LED-лампи або світильника для здоров'я людини міг би стати висновок офтальмологів, що видається за результатами тестування джерел світла безпосередньо в української офтальмологічній клініці, вважає Юрій Дьомін.

«На сьогоднішній день, в Україні немає вимоги до офтальмологічного тестування джерел світла. Проте, деякі виробники вже зараз висловлюють готовність пройти тестування добровільно. Наприклад, дослідження впливу на зір світлодіодної продукції однієї з відомих торгових марок проводилися і в нашій клініці», — пояснює офтальмолог.

Дослідницька група ХМАПО під керівництвом Юрія Дьоміна вивчала вплив 173 різних моделей ламп на людей, які займалися своїми звичними справами. У тестуванні використовувався комплексна методика, що включає 7 різних тестів: візіометрію (дослідження гостроти зору), дослідження обсягу руху очних яблук, конвергенції*, перевірка орієнтації в темряві, реакції зіниць на світло, а також конфокальна лазероскануююча офтальмоскопія і авторефрактометрія**. При цьому тестування функціональних характеристик і морфологічне дослідження органів зору, проводилися як до, так і після використання джерел світла.

«За результатами тестування лампи і світильники цієї марки були рекомендовані нами до використання в побуті, в тому числі, дітьми. Відповідно, наявність рекомендації прямо говорить покупцеві про те, що він, набуваючи лампу, може не турбуватися за своє здоров'я і здоров'я своїх близьких», — сказав на завершення професор Дьомін.
Офтальмологи ХМАПО сподіваються, що даний приклад спонукає виробників проводити аналогічні дослідження своєї продукції, а споживачів — уважніше ставитися до вибору світлотехніки, приділяючи увагу не тільки її економічності, але і нешкідливості.

Довідка:

Дьомін Юрій Альбертович — завідувач кафедри офтальмології Харківської медичної академії післядипломної освіти, професор, доктор медичних наук, академік Української Технологічної Академії; лауреат Державної премії України.

Харківська медична академія післядипломної освіти — вищий навчальний заклад, заснований в 1923 році. Сьогодні в академії працює близько 700 викладачів і 11 наукових співробітників. Серед них: 39 академіків галузевих АН України, 5 членів-кореспондентів Національної та галузевих академій. У складі науково-педагогічних і наукових співробітників працюють 144 докторів наук (119 професорів) і 464 кандидата наук (273 доцент).

Щорічно академія проводить більше 1000 циклів підвищення кваліфікації, на яких навчається близько 17 000 слухачів. За більш ніж 90-річну історію існування академії в її кафедрах пройшли підготовку і підвищили кваліфікацію понад 300 000 лікарів і провізорів.
З 71 кафедри академії 62 є кафедрами клінічного спрямування, лікувальними базами яких стали 10 науково-дослідних інститутів медичного профілю. Клінічною базою кафедри офтальмології ХМАПО є Харківська міська клінічна лікарня №14 ім. Л.Л. Гіршмана.

* Конвергенція — зведення зорових осей обох очей, що зафіксовані на об'єкті;
** Авторефрактометрія — апаратний вимір заломлюючої здатності оптичних середовищ ока, на підставі якої визначаються вид і ступінь порушення зору.